Зник Безвісти

Я не поставлю крапку після слова сину,
Допоки серце вірить і чекає.
Я все одно чекатиму дитину,
Хоч невідомість душу розриває.
Я кожен ранок звістки виглядаю,
Що скаже хтось, знайшовся він живий.
І поки дихаю, надії не втрачаю,
Бо материнське серце каже, жди.
Сину, де ти, відгукнися, мій рідненький,
Хоч одним лише словом тишу розірви.
Я не сплю ночами, мій маленький,
Бо не знаю, де тебе тепер знайти.
Зниклим безвісті тебе назвали,
Моє серце не поставить крапку тут.