Щожини
У маминім саді
Щевечір лягай.
Туманом в полях
Я повертаюсь
У спогади давні, де юна
Безтурботний ще була я
Там хтось біляки чекав до півночі
Там хтось мені квіти не сміло приніс
І досі я бачу закохані очі
Хоч стільки вже не вітер вікнуть жоршини
Ще пахнуть жоршини
І осінь торкається тихої душі
Ми стали чужими
Ми стали чужими
А квіти цвітуть на все.
Я в тобі
У маминім саді
Щевечір лягай.
Туманом в полях
Я повертаюсь
У спогади давні, де юна
Безтурботний ще була я
Там хтось біляки чекав до півночі
Там хтось мені квіти не сміло приніс
І досі я бачу закохані очі
Хоч стільки вже не вітер вікнуть жоршини
Ще пахнуть жоршини
І осінь торкається тихої душі
Ми стали чужими
Ми стали чужими
А квіти цвітуть на все.
Я в тобі