А Мама Знову На Побаченні

Вона [сопіння] давно не вірила в дива
Навчилась бі за усмішкою крити
Та від його тепла душа ожила
І знову захотілося любити
Вона сама собі опора
І не боїться самоти
Та від його простого слова
Їй захотілося знов цвісти
А мама знову на побаченні
А мама знову закохана