Над Горами

Я бачив, як друзі ставали чужим
Як дім залишався лише у думках
Як ті, що клялися вернутись живим
Лишали свій голос у наших [спів] дворах
Я вчився мовчати
Коли було важко
І сміхом ховав те, що тисне вночі.
[Спів
Та тільки у горах стає мені ясно
Чому ми так довго тікали самі
Вище хмар залишаються крики
Нижче все, що тримало мене.
Ще хвилина