Наше Дежавю

Сонце повільно спускається вниз.
Тіні лягають на тихий поріг.
В серці оживний забутий ескіз, ніби шукав серед тисяч доріг.
Час розмиває кордони й кути.
Вітер торкається краю долонь.
[Спів]
У морі туману і темряви
Ти, мій незгасимий ласкавий вогонь.