Я стою у білій сукні,
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза.
Я пам'ятаю твої очі, ніби вчора бачив їх.
Ми шукали наше щастя, забуваючи про всіх.
Ти казала: "Назавжди", я повірив цим словам, а тепер тебе ведуть до нього, а не до мене там.
Я дивлюсь якийсь натовп, але бачу лиш тебе.
Скільки б років не минуло, серце досі ледь живе.
На столах стоїть шампанське, всі бажають вам добра.
А я тихо посміхаюсь, ніби не моя вина.
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза.
Я пам'ятаю твої очі, ніби вчора бачив їх.
Ми шукали наше щастя, забуваючи про всіх.
Ти казала: "Назавжди", я повірив цим словам, а тепер тебе ведуть до нього, а не до мене там.
Я дивлюсь якийсь натовп, але бачу лиш тебе.
Скільки б років не минуло, серце досі ледь живе.
На столах стоїть шампанське, всі бажають вам добра.
А я тихо посміхаюсь, ніби не моя вина.