Мої роки давно живуть окремо
А я живу, як хочеться мені
Щоранку тіло ставить теореми
Та всі мої бажання ще живі
Як паспорт відкриваю, то дивуюсь
Бо цифри там хоч стій, хоч
Падає з ніг.
Та перед дзеркалом я досі
Ще красуюсь, бо ще не час писати мене з книг
Чи 60, чи 40, а чи 30.
Та хто придумав жінці відключить
Вона ще встигне сотню раз змінитись
А я живу, як хочеться мені
Щоранку тіло ставить теореми
Та всі мої бажання ще живі
Як паспорт відкриваю, то дивуюсь
Бо цифри там хоч стій, хоч
Падає з ніг.
Та перед дзеркалом я досі
Ще красуюсь, бо ще не час писати мене з книг
Чи 60, чи 40, а чи 30.
Та хто придумав жінці відключить
Вона ще встигне сотню раз змінитись